мане́жний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | мане́жний | мане́жна | мане́жне | мане́жні |
родовий | мане́жного | мане́жної | мане́жного | мане́жних |
давальний | мане́жному | мане́жній | мане́жному | мане́жним |
знахідний | мане́жний | мане́жну | мане́жне | мане́жні |
орудний | мане́жним | мане́жною | мане́жним | мане́жними |
місцевий | на/у мане́жному, мане́жнім | на/у мане́жній | на/у мане́жному, мане́жнім | на/у мане́жних |