| маячі́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | маячі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | маячі́ймо | |
| 2 особа | маячі́й | маячі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | маячі́тиму | маячі́тимемо, маячі́тимем |
| 2 особа | маячі́тимеш | маячі́тимете |
| 3 особа | маячі́тиме | маячі́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | маячі́ю | маячі́ємо, маячі́єм |
| 2 особа | маячі́єш | маячі́єте |
| 3 особа | маячі́є | маячі́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| маячі́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | маячі́в | маячі́ли |
| жін. р. | маячі́ла | |
| сер. р. | маячі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| маячі́вши | ||