| | |
| маячі́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | маячі́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | маячі́ймо |
| 2 особа | маячі́й | маячі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | маячі́тиму | маячі́тимемо, маячі́тимем |
| 2 особа | маячі́тимеш | маячі́тимете |
| 3 особа | маячі́тиме | маячі́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | маячі́ю | маячі́ємо, маячі́єм |
| 2 особа | маячі́єш | маячі́єте |
| 3 особа | маячі́є | маячі́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| маячі́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | маячі́в | маячі́ли |
| жін. р. | маячі́ла |
| сер. р. | маячі́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| маячі́вши |
