| мора́льно-побуто́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мора́льно-побуто́вий | мора́льно-побуто́ва | мора́льно-побуто́ве | мора́льно-побуто́ві |
| родовий | мора́льно-побуто́вого | мора́льно-побуто́вої | мора́льно-побуто́вого | мора́льно-побуто́вих |
| давальний | мора́льно-побуто́вому | мора́льно-побуто́вій | мора́льно-побуто́вому | мора́льно-побуто́вим |
| знахідний | мора́льно-побуто́вий | мора́льно-побуто́ву | мора́льно-побуто́ве | мора́льно-побуто́ві |
| орудний | мора́льно-побуто́вим | мора́льно-побуто́вою | мора́льно-побуто́вим | мора́льно-побуто́вими |
| місцевий | на/у мора́льно-побуто́вому, мора́льно-побуто́вім | на/у мора́льно-побуто́вій | на/у мора́льно-побуто́вому, мора́льно-побуто́вім | на/у мора́льно-побуто́вих |