| | |
| моро́читися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | моро́читися, моро́читись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | моро́чмося, моро́чмось |
| 2 особа | моро́чся | моро́чтеся, моро́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | моро́читимуся, моро́читимусь | моро́читимемося, моро́читимемось, моро́читимемся |
| 2 особа | моро́читимешся | моро́читиметеся, моро́читиметесь |
| 3 особа | моро́читиметься | моро́читимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | моро́чуся, моро́чусь | моро́чимося, моро́чимось, моро́чимся |
| 2 особа | моро́чишся | моро́читеся, моро́читесь |
| 3 особа | моро́читься | моро́чаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| моро́чачись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | моро́чився, моро́чивсь | моро́чилися, моро́чились |
| жін. р. | моро́чилася, моро́чилась |
| сер. р. | моро́чилося, моро́чилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| моро́чившись |
