| морти́ра – іменник жіночого роду | ||
| (артилерійська гармата з коротким дулом для ведення навісного вогню по закритих та горизонтальних цілях) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | морти́ра | морти́ри |
| родовий | морти́ри | морти́р |
| давальний | морти́рі | морти́рам |
| знахідний | морти́ру | морти́ри |
| орудний | морти́рою | морти́рами |
| місцевий | на/у морти́рі | на/у морти́рах |
| кличний | морти́ро* | морти́ри* |
| [іст.] |