мушке́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | мушке́тний | мушке́тна | мушке́тне | мушке́тні |
родовий | мушке́тного | мушке́тної | мушке́тного | мушке́тних |
давальний | мушке́тному | мушке́тній | мушке́тному | мушке́тним |
знахідний | мушке́тний, мушке́тного | мушке́тну | мушке́тне | мушке́тні, мушке́тних |
орудний | мушке́тним | мушке́тною | мушке́тним | мушке́тними |
місцевий | на/у мушке́тному, мушке́тнім | на/у мушке́тній | на/у мушке́тному, мушке́тнім | на/у мушке́тних |