| міноме́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | міноме́тний | міноме́тна | міноме́тне | міноме́тні |
| родовий | міноме́тного | міноме́тної | міноме́тного | міноме́тних |
| давальний | міноме́тному | міноме́тній | міноме́тному | міноме́тним |
| знахідний | міноме́тний | міноме́тну | міноме́тне | міноме́тні |
| орудний | міноме́тним | міноме́тною | міноме́тним | міноме́тними |
| місцевий | на/у міноме́тному, міноме́тнім | на/у міноме́тній | на/у міноме́тному, міноме́тнім | на/у міноме́тних |