| | |
| нава́житися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нава́житися, нава́житись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нава́жмося, нава́жмось |
| 2 особа | нава́жся | нава́жтеся, нава́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нава́жуся, нава́жусь | нава́жимося, нава́жимось, нава́жимся |
| 2 особа | нава́жишся | нава́житеся, нава́житесь |
| 3 особа | нава́житься | нава́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | нава́жився, нава́живсь | нава́жилися, нава́жились |
| жін.р. | нава́жилася, нава́жилась |
| сер.р. | нава́жилося, нава́жилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нава́жившись |
