| | |
| навіди́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (збожеволіти, здуріти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | навіди́тися, навіди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | навіді́мося, навіді́мось, навіді́мся |
| 2 особа | навіди́ся, навіди́сь | навіді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | навіджу́ся, навіджу́сь | наві́димося, наві́димось, наві́димся |
| 2 особа | наві́дишся | наві́дитеся, наві́дитесь |
| 3 особа | наві́диться | наві́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | навіди́вся, навіди́всь | навіди́лися, навіди́лись |
| жін.р. | навіди́лася, навіди́лась |
| сер.р. | навіди́лося, навіди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| навіди́вшись |
