надворі́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | надворі́тний | надворі́тна | надворі́тне | надворі́тні |
родовий | надворі́тного | надворі́тної | надворі́тного | надворі́тних |
давальний | надворі́тному | надворі́тній | надворі́тному | надворі́тним |
знахідний | надворі́тний | надворі́тну | надворі́тне | надворі́тні |
орудний | надворі́тним | надворі́тною | надворі́тним | надворі́тними |
місцевий | на/у надворі́тному, надворі́тнім | на/у надворі́тній | на/у надворі́тному, надворі́тнім | на/у надворі́тних |