| | |
| накльо́вувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (з’їдати в якійсь кількості; пошкоджувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | накльо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | накльо́вуватиме | накльо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | накльо́вує | накльо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| накльо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | накльо́вував | накльо́вували |
| жін. р. | накльо́вувала |
| сер. р. | накльо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| накльо́вуваний |
| Безособова форма |
| накльо́вувано |
| Дієприслівник |
| накльо́вувавши |
