| напа́хати – дієслово доконаного виду | ||
| (обприскувати, змочувати чимось запашним; насичувати яким-небудь запахом) | ||
| Інфінітив | напа́хати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | напа́хаймо | |
| 2 особа | напа́хай | напа́хайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напа́хаю | напа́хаємо, напа́хаєм |
| 2 особа | напа́хаєш | напа́хаєте |
| 3 особа | напа́хає | напа́хають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | напа́хав | напа́хали |
| жін.р. | напа́хала | |
| сер.р. | напа́хало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| напа́ханий | ||
| Безособова форма | ||
| напа́хано | ||
| Дієприслівник | ||
| напа́хавши | ||