| | |
| наража́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наража́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | наража́ймо |
| 2 особа | наража́й | наража́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наража́тиму | наража́тимемо, наража́тимем |
| 2 особа | наража́тимеш | наража́тимете |
| 3 особа | наража́тиме | наража́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наража́ю | наража́ємо, наража́єм |
| 2 особа | наража́єш | наража́єте |
| 3 особа | наража́є | наража́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| наража́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | наража́в | наража́ли |
| жін. р. | наража́ла |
| сер. р. | наража́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| наража́вши |
