| | |
| наставля́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ставити якусь кількість; наводити; наближати; призначати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наставля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | наставля́ймо |
| 2 особа | наставля́й | наставля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наставля́тиму | наставля́тимемо, наставля́тимем |
| 2 особа | наставля́тимеш | наставля́тимете |
| 3 особа | наставля́тиме | наставля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наставля́ю | наставля́ємо, наставля́єм |
| 2 особа | наставля́єш | наставля́єте |
| 3 особа | наставля́є | наставля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| наставля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | наставля́в | наставля́ли |
| жін. р. | наставля́ла |
| сер. р. | наставля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| наставля́вши |
