| настано́вчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | настано́вчий | настано́вча | настано́вче | настано́вчі |
| родовий | настано́вчого | настано́вчої | настано́вчого | настано́вчих |
| давальний | настано́вчому | настано́вчій | настано́вчому | настано́вчим |
| знахідний | настано́вчий | настано́вчу | настано́вче | настано́вчі |
| орудний | настано́вчим | настано́вчою | настано́вчим | настано́вчими |
| місцевий | на/у настано́вчому, настано́вчім | на/у настано́вчій | на/у настано́вчому, настано́вчім | на/у настано́вчих |