| | |
| нащу́пувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нащу́пувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нащу́пуймо |
| 2 особа | нащу́пуй | нащу́пуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нащу́пуватиму | нащу́пуватимемо, нащу́пуватимем |
| 2 особа | нащу́пуватимеш | нащу́пуватимете |
| 3 особа | нащу́пуватиме | нащу́пуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нащу́пую | нащу́пуємо, нащу́пуєм |
| 2 особа | нащу́пуєш | нащу́пуєте |
| 3 особа | нащу́пує | нащу́пують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| нащу́пуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нащу́пував | нащу́пували |
| жін. р. | нащу́пувала |
| сер. р. | нащу́пувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| нащу́пуваний |
| Безособова форма |
| нащу́пувано |
| Дієприслівник |
| нащу́пувавши |
