| невстига́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | невстига́ючий | невстига́юча | невстига́юче | невстига́ючі |
| родовий | невстига́ючого | невстига́ючої | невстига́ючого | невстига́ючих |
| давальний | невстига́ючому | невстига́ючій | невстига́ючому | невстига́ючим |
| знахідний | невстига́ючий, невстига́ючого | невстига́ючу | невстига́юче | невстига́ючі, невстига́ючих |
| орудний | невстига́ючим | невстига́ючою | невстига́ючим | невстига́ючими |
| місцевий | на/у невстига́ючому, невстига́ючім | на/у невстига́ючій | на/у невстига́ючому, невстига́ючім | на/у невстига́ючих |