| непоко́їти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | непоко́їти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | непоко́ймо | |
| 2 особа | непоко́й | непоко́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | непоко́їтиму | непоко́їтимемо, непоко́їтимем |
| 2 особа | непоко́їтимеш | непоко́їтимете |
| 3 особа | непоко́їтиме | непоко́їтимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | непоко́ю | непоко́їмо, непоко́їм |
| 2 особа | непоко́їш | непоко́їте |
| 3 особа | непоко́їть | непоко́ять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| непоко́ячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | непоко́їв | непоко́їли |
| жін. р. | непоко́їла | |
| сер. р. | непоко́їло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| непоко́ївши | ||