| непу́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | непу́тний | непу́тна | непу́тне | непу́тні |
| родовий | непу́тного | непу́тної | непу́тного | непу́тних |
| давальний | непу́тному | непу́тній | непу́тному | непу́тним |
| знахідний | непу́тний, непу́тного | непу́тну | непу́тне | непу́тні, непу́тних |
| орудний | непу́тним | непу́тною | непу́тним | непу́тними |
| місцевий | на/у непу́тному, непу́тнім | на/у непу́тній | на/у непу́тному, непу́тнім | на/у непу́тних |