| | | | |
| непізна́нний – прикметник | | | | |
| | | | |
| (якого не можна пізнати) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | непізна́нний | непізна́нна | непізна́нне | непізна́нні |
| родовий | непізна́нного | непізна́нної | непізна́нного | непізна́нних |
| давальний | непізна́нному | непізна́нній | непізна́нному | непізна́нним |
| знахідний | непізна́нний, непізна́нного | непізна́нну | непізна́нне | непізна́нні, непізна́нних |
| орудний | непізна́нним | непізна́нною | непізна́нним | непізна́нними |
| місцевий | на/у непізна́нному, непізна́ннім | на/у непізна́нній | на/у непізна́нному, непізна́ннім | на/у непізна́нних |
