| несамови́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | несамови́тий | несамови́та | несамови́те | несамови́ті |
| родовий | несамови́того | несамови́тої | несамови́того | несамови́тих |
| давальний | несамови́тому | несамови́тій | несамови́тому | несамови́тим |
| знахідний | несамови́тий, несамови́того | несамови́ту | несамови́те | несамови́ті, несамови́тих |
| орудний | несамови́тим | несамови́тою | несамови́тим | несамови́тими |
| місцевий | на/у несамови́тому, несамови́тім | на/у несамови́тій | на/у несамови́тому, несамови́тім | на/у несамови́тих |