нехвали́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нехвали́тний | нехвали́тна | нехвали́тне | нехвали́тні |
родовий | нехвали́тного | нехвали́тної | нехвали́тного | нехвали́тних |
давальний | нехвали́тному | нехвали́тній | нехвали́тному | нехвали́тним |
знахідний | нехвали́тний | нехвали́тну | нехвали́тне | нехвали́тні |
орудний | нехвали́тним | нехвали́тною | нехвали́тним | нехвали́тними |
місцевий | на/у нехвали́тному, нехвали́тнім | на/у нехвали́тній | на/у нехвали́тному, нехвали́тнім | на/у нехвали́тних |