нюансува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
Інфінітив | нюансува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нюансу́ймо | |
2 особа | нюансу́й | нюансу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нюансува́тиму | нюансува́тимемо, нюансува́тимем |
2 особа | нюансува́тимеш | нюансува́тимете |
3 особа | нюансува́тиме | нюансува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | нюансу́ю | нюансу́ємо, нюансу́єм |
2 особа | нюансу́єш | нюансу́єте |
3 особа | нюансу́є | нюансу́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
нюансу́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | нюансува́в | нюансува́ли |
жін. р. | нюансува́ла | |
сер. р. | нюансува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
нюансо́ваний | ||
Безособова форма | ||
нюансо́вано | ||
Дієприслівник | ||
нюансува́вши |