| | |
| обеззву́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обеззву́чуватися, обеззву́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обеззву́чуватиметься | обеззву́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обеззву́чується | обеззву́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обеззву́чуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обеззву́чувався, обеззву́чувавсь | обеззву́чувалися, обеззву́чувались |
| жін. р. | обеззву́чувалася, обеззву́чувалась |
| сер. р. | обеззву́чувалося, обеззву́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обеззву́чувавшись |
