| обезнаді́яти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обезнаді́яти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обезнаді́ймо | |
| 2 особа | обезнаді́й | обезнаді́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезнаді́ю | обезнаді́ємо, обезнаді́єм |
| 2 особа | обезнаді́єш | обезнаді́єте |
| 3 особа | обезнаді́є | обезнаді́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обезнаді́яв | обезнаді́яли |
| жін.р. | обезнаді́яла | |
| сер.р. | обезнаді́яло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обезнаді́яний | ||
| Безособова форма | ||
| обезнаді́яно | ||
| Дієприслівник | ||
| обезнаді́явши | ||