| обжа́рюваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обжа́рюваний | обжа́рювана | обжа́рюване | обжа́рювані |
| родовий | обжа́рюваного | обжа́рюваної | обжа́рюваного | обжа́рюваних |
| давальний | обжа́рюваному | обжа́рюваній | обжа́рюваному | обжа́рюваним |
| знахідний | обжа́рюваний, обжа́рюваного | обжа́рювану | обжа́рюване | обжа́рювані, обжа́рюваних |
| орудний | обжа́рюваним | обжа́рюваною | обжа́рюваним | обжа́рюваними |
| місцевий | на/в обжа́рюваному, обжа́рюванім | на/в обжа́рюваній | на/в обжа́рюваному, обжа́рюванім | на/в обжа́рюваних |