| | |
| обзива́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обзива́тися, обзива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обзива́ймося, обзива́ймось |
| 2 особа | обзива́йся, обзива́йсь | обзива́йтеся, обзива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обзива́тимуся, обзива́тимусь | обзива́тимемося, обзива́тимемось, обзива́тимемся |
| 2 особа | обзива́тимешся | обзива́тиметеся, обзива́тиметесь |
| 3 особа | обзива́тиметься | обзива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обзива́юся, обзива́юсь | обзива́ємося, обзива́ємось, обзива́ємся |
| 2 особа | обзива́єшся | обзива́єтеся, обзива́єтесь |
| 3 особа | обзива́ється | обзива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обзива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обзива́вся, обзива́всь | обзива́лися, обзива́лись |
| жін. р. | обзива́лася, обзива́лась |
| сер. р. | обзива́лося, обзива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обзива́вшись |
