| обкаменува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обкаменува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обкамену́ймо | |
| 2 особа | обкамену́й | обкамену́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обкамену́ю | обкамену́ємо, обкамену́єм |
| 2 особа | обкамену́єш | обкамену́єте |
| 3 особа | обкамену́є | обкамену́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обкаменува́в | обкаменува́ли |
| жін.р. | обкаменува́ла | |
| сер.р. | обкаменува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обкамено́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| обкамено́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| обкаменува́вши | ||