| обки́снути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обки́снути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обки́снімо, обки́снім | |
| 2 особа | обки́сни | обки́сніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обки́сну | обки́снемо, обки́снем |
| 2 особа | обки́снеш | обки́снете |
| 3 особа | обки́сне | обки́снуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обки́с, обки́снув | обки́сли, обки́снули |
| жін.р. | обки́сла, обки́снула | |
| сер.р. | обки́сло, обки́снуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обки́сши, обки́снувши | ||