| | |
| обмежо́вуватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (визначати межі своєї ділянки) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обмежо́вуватися, обмежо́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обмежо́вуймося, обмежо́вуймось |
| 2 особа | обмежо́вуйся, обмежо́вуйсь | обмежо́вуйтеся, обмежо́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмежо́вуватимуся, обмежо́вуватимусь | обмежо́вуватимемося, обмежо́вуватимемось, обмежо́вуватимемся |
| 2 особа | обмежо́вуватимешся | обмежо́вуватиметеся, обмежо́вуватиметесь |
| 3 особа | обмежо́вуватиметься | обмежо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмежо́вуюся, обмежо́вуюсь | обмежо́вуємося, обмежо́вуємось, обмежо́вуємся |
| 2 особа | обмежо́вуєшся | обмежо́вуєтеся, обмежо́вуєтесь |
| 3 особа | обмежо́вується | обмежо́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обмежо́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обмежо́вувався, обмежо́вувавсь | обмежо́вувалися, обмежо́вувались |
| жін. р. | обмежо́вувалася, обмежо́вувалась |
| сер. р. | обмежо́вувалося, обмежо́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обмежо́вувавшись |
