| | | | |
| обмірко́вуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обмірко́вуваний | обмірко́вувана | обмірко́вуване | обмірко́вувані |
| родовий | обмірко́вуваного | обмірко́вуваної | обмірко́вуваного | обмірко́вуваних |
| давальний | обмірко́вуваному | обмірко́вуваній | обмірко́вуваному | обмірко́вуваним |
| знахідний | обмірко́вуваний | обмірко́вувану | обмірко́вуване | обмірко́вувані |
| орудний | обмірко́вуваним | обмірко́вуваною | обмірко́вуваним | обмірко́вуваними |
| місцевий | на/в обмірко́вуваному, обмірко́вуванім | на/в обмірко́вуваній | на/в обмірко́вуваному, обмірко́вуванім | на/в обмірко́вуваних |
