| | |
| обмірко́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обмірко́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обмірко́вуймо |
| 2 особа | обмірко́вуй | обмірко́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмірко́вуватиму | обмірко́вуватимемо, обмірко́вуватимем |
| 2 особа | обмірко́вуватимеш | обмірко́вуватимете |
| 3 особа | обмірко́вуватиме | обмірко́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмірко́вую | обмірко́вуємо, обмірко́вуєм |
| 2 особа | обмірко́вуєш | обмірко́вуєте |
| 3 особа | обмірко́вує | обмірко́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обмірко́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обмірко́вував | обмірко́вували |
| жін. р. | обмірко́вувала |
| сер. р. | обмірко́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обмірко́вуваний |
| Безособова форма |
| обмірко́вувано |
| Дієприслівник |
| обмірко́вувавши |
