| обночува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обночува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обночу́ймо | |
| 2 особа | обночу́й | обночу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обночу́ю | обночу́ємо, обночу́єм |
| 2 особа | обночу́єш | обночу́єте |
| 3 особа | обночу́є | обночу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обночува́в | обночува́ли |
| жін.р. | обночува́ла | |
| сер.р. | обночува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обночува́вши | ||