| | |
| обпога́нюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обпога́нюватися, обпога́нюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обпога́нюймося, обпога́нюймось |
| 2 особа | обпога́нюйся, обпога́нюйсь | обпога́нюйтеся, обпога́нюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпога́нюватимуся, обпога́нюватимусь | обпога́нюватимемося, обпога́нюватимемось, обпога́нюватимемся |
| 2 особа | обпога́нюватимешся | обпога́нюватиметеся, обпога́нюватиметесь |
| 3 особа | обпога́нюватиметься | обпога́нюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпога́нююся, обпога́нююсь | обпога́нюємося, обпога́нюємось, обпога́нюємся |
| 2 особа | обпога́нюєшся | обпога́нюєтеся, обпога́нюєтесь |
| 3 особа | обпога́нюється | обпога́нюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обпога́нюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обпога́нювався, обпога́нювавсь | обпога́нювалися, обпога́нювались |
| жін. р. | обпога́нювалася, обпога́нювалась |
| сер. р. | обпога́нювалося, обпога́нювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обпога́нювавшись |
