| | |
| обру́шитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обру́шитися, обру́шитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обру́шмося, обру́шмось |
| 2 особа | обру́шся | обру́штеся, обру́штесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обру́шуся, обру́шусь | обру́шимося, обру́шимось, обру́шимся |
| 2 особа | обру́шишся | обру́шитеся, обру́шитесь |
| 3 особа | обру́шиться | обру́шаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обру́шився, обру́шивсь | обру́шилися, обру́шились |
| жін.р. | обру́шилася, обру́шилась |
| сер.р. | обру́шилося, обру́шилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обру́шившись |
