| | |
| обрікува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обрікува́тися, обрікува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обріку́ймося, обріку́ймось |
| 2 особа | обріку́йся, обріку́йсь | обріку́йтеся, обріку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обрікува́тимуся, обрікува́тимусь | обрікува́тимемося, обрікува́тимемось, обрікува́тимемся |
| 2 особа | обрікува́тимешся | обрікува́тиметеся, обрікува́тиметесь |
| 3 особа | обрікува́тиметься | обрікува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | обріку́юся, обріку́юсь | обріку́ємося, обріку́ємось, обріку́ємся |
| 2 особа | обріку́єшся | обріку́єтеся, обріку́єтесь |
| 3 особа | обріку́ється | обріку́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обріку́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обрікува́вся, обрікува́всь | обрікува́лися, обрікува́лись |
| жін. р. | обрікува́лася, обрікува́лась |
| сер. р. | обрікува́лося, обрікува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обрікува́вшись |
