| обханю́чити – дієслово доконаного виду | ||
| (надати кому-,чому-небудь приємного, охайного вигляду; обчистити) | ||
| Інфінітив | обханю́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обханю́чмо | |
| 2 особа | обханю́ч | обханю́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обханю́чу | обханю́чимо, обханю́чим |
| 2 особа | обханю́чиш | обханю́чите |
| 3 особа | обханю́чить | обханю́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обханю́чив | обханю́чили |
| жін.р. | обханю́чила | |
| сер.р. | обханю́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обханю́чивши | ||