Результати пошуку слова: Мабуть-таки
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки
Бо таки, мабуть, доведеться скупатися. … – Я, звiсно, точно не знаю, але гадаю, що, мабуть–таки, це пов’язане з вiйськовою справою. … I я чомусь подумав, що вiн, мабуть–таки, не знає, що то я оббризкав Гребенючку грязюкою з нiг до голови (вона не сказала), i раптом згадав таємничу постать у саду Галини Сидорiвни того вечора.
ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті
І все-таки, мабуть, це вигідне діло…- сказала вона і потім додала, вже не так упереджено, як раніше: – … „А втім, таких відвідувачів тут, мабуть, немало” ,- … І все-таки я тобі…” Мабуть, не варто писати, що я їй чимось зобов’язаний. … Та, мабуть, таки розвіюсь. … Мабуть, таки не має, бо сказала, що я міг би в неї переночувати.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський
Мабуть, такими були всі перші християни, що, взяті на муки, не мали в серці ані злоби, ані відчаю й дивилися десь вище, понад людськими головами в велику тайну, їм одним лише відому й приступну. … Зацьковане серце, здезорієнтоване геть остаточно, не йняло віри, а свідомість переконувала, що це, мабуть – таки, Катерина.
Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник)
Дмитрусі таки, мабуть, причулося. … А от Антошу Дудкіна ви, мабуть–таки, не знаєте. … «Крокодил Гена був таки, мабуть, правий, – … А от водну бомбу винайшов, мабуть, таки Володька Лобода. … Дід Грицько таки, мабуть, умів говорити «з дівчатами», переконувати їх. … Такого таки, мабуть, у ДЕНЬ Святого Миколая ще не було.
Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА
таких фігових листків, мабуть, і в раю не бувало. … На початку війни він сидів зі мною в тюрмі управління поліції в Празі за державну зраду, а пізніше його, мабуть, таки стратили через якусь там прагматичну санкцію. … Ти якось чудно говориш про свого лейтенанта, та ви, денщики, мабуть, такими вродилися.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
– А таки, мабуть. … – В цьому, звичайно, немає ніякої логіки, але я б заради тебе нічого не кинула й нічим не пожертвувала, хоча… позавчора я прогнала геть усіх отих дурнів, які приїхали за мною аж із Москви… Але й без тебе, мабуть, не зумію тепер… Це знов же таки, мабуть, кажуть усі жінки, поцілувавшись з чоловіком, але… –
Германа Гессе – Гра в бісер
Та все ж таки ти сьогодні, мабуть, чимало всього поновив у пам’яті і склав собі уявлення про мої обов’язки і мої будні. … З того, що ти сказав, я можу зробити принаймні один висновок: вина за твій смуток, твоє горе чи як ми ще його назвемо, все ж таки, мабуть, лежить не на Касталії, причину його треба шукати десьінде.