| | |
| обісса́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (насмоктатися понад міру) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обісса́тися, обісса́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обіссі́мося, обіссі́мось, обіссі́мся |
| 2 особа | обісси́ся, обісси́сь | обіссі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обіссу́ся, обіссу́сь | обіссемо́ся, обіссемо́сь, обіссе́мся |
| 2 особа | обіссе́шся | обіссете́ся, обіссете́сь |
| 3 особа | обіссе́ться | обіссу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обісса́вся, обісса́всь | обісса́лися, обісса́лись |
| жін.р. | обісса́лася, обісса́лась |
| сер.р. | обісса́лося, обісса́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обісса́вшись |
