| | |
| обґрунто́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обґрунто́вуватися, обґрунто́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обґрунто́вуватиметься | обґрунто́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обґрунто́вується | обґрунто́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обґрунто́вуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обґрунто́вувався, обґрунто́вувавсь | обґрунто́вувалися, обґрунто́вувались |
| жін. р. | обґрунто́вувалася, обґрунто́вувалась |
| сер. р. | обґрунто́вувалося, обґрунто́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обґрунто́вувавшись |
