| о́гир – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (жеребець) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | о́гир | о́гири |
| родовий | о́гира | о́гирів |
| давальний | о́гирові, о́гиру | о́гирам |
| знахідний | о́гира | о́гири, о́гирів |
| орудний | о́гиром | о́гирами |
| місцевий | на/в о́гирові, о́гирі | на/в о́гирах |
| кличний | о́гире | о́гири |
| [рідко] |