| оконфу́зити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | оконфу́зити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оконфу́зьмо | |
| 2 особа | оконфу́зь | оконфу́зьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оконфу́жу | оконфу́зимо, оконфу́зим |
| 2 особа | оконфу́зиш | оконфу́зите |
| 3 особа | оконфу́зить | оконфу́зять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | оконфу́зив | оконфу́зили |
| жін.р. | оконфу́зила | |
| сер.р. | оконфу́зило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| оконфу́жений | ||
| Безособова форма | ||
| оконфу́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| оконфу́зивши | ||