| | |
| опеча́тувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | опеча́тувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | опеча́туймо |
| 2 особа | опеча́туй | опеча́туйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | опеча́туватиму | опеча́туватимемо, опеча́туватимем |
| 2 особа | опеча́туватимеш | опеча́туватимете |
| 3 особа | опеча́туватиме | опеча́туватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | опеча́тую | опеча́туємо, опеча́туєм |
| 2 особа | опеча́туєш | опеча́туєте |
| 3 особа | опеча́тує | опеча́тують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| опеча́туючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | опеча́тував | опеча́тували |
| жін. р. | опеча́тувала |
| сер. р. | опеча́тувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| опеча́туваний |
| Безособова форма |
| опеча́тувано |
| Дієприслівник |
| опеча́тувавши |
