| орієнтува́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | орієнтува́тися, орієнтува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | орієнту́ймося, орієнту́ймось | |
| 2 особа | орієнту́йся, орієнту́йсь | орієнту́йтеся, орієнту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | орієнтува́тимуся, орієнтува́тимусь | орієнтува́тимемося, орієнтува́тимемось, орієнтува́тимемся |
| 2 особа | орієнтува́тимешся | орієнтува́тиметеся, орієнтува́тиметесь |
| 3 особа | орієнтува́тиметься | орієнтува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | орієнту́юся, орієнту́юсь | орієнту́ємося, орієнту́ємось, орієнту́ємся |
| 2 особа | орієнту́єшся | орієнту́єтеся, орієнту́єтесь |
| 3 особа | орієнту́ється | орієнту́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| орієнту́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | орієнтува́вся, орієнтува́всь | орієнтува́лися, орієнтува́лись |
| жін. р. | орієнтува́лася, орієнтува́лась | |
| сер. р. | орієнтува́лося, орієнтува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| орієнтува́вшись | ||