| | |
| освіжа́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | освіжа́тися, освіжа́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | освіжа́ймося, освіжа́ймось |
| 2 особа | освіжа́йся, освіжа́йсь | освіжа́йтеся, освіжа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | освіжа́тимуся, освіжа́тимусь | освіжа́тимемося, освіжа́тимемось, освіжа́тимемся |
| 2 особа | освіжа́тимешся | освіжа́тиметеся, освіжа́тиметесь |
| 3 особа | освіжа́тиметься | освіжа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | освіжа́юся, освіжа́юсь | освіжа́ємося, освіжа́ємось, освіжа́ємся |
| 2 особа | освіжа́єшся | освіжа́єтеся, освіжа́єтесь |
| 3 особа | освіжа́ється | освіжа́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| освіжа́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | освіжа́вся, освіжа́всь | освіжа́лися, освіжа́лись |
| жін. р. | освіжа́лася, освіжа́лась |
| сер. р. | освіжа́лося, освіжа́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| освіжа́вшись |
