| осу́дження – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | осу́дження | осу́дження |
| родовий | осу́дження | осу́джень |
| давальний | осу́дженню | осу́дженням |
| знахідний | осу́дження | осу́дження |
| орудний | осу́дженням | осу́дженнями |
| місцевий | на/в осу́дженні, осу́дженню | на/в осу́дженнях |
| кличний | осу́дження* | осу́дження* |