| | |
| отвере́жувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отвере́жувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отвере́жуймо |
| 2 особа | отвере́жуй | отвере́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отвере́жуватиму | отвере́жуватимемо, отвере́жуватимем |
| 2 особа | отвере́жуватимеш | отвере́жуватимете |
| 3 особа | отвере́жуватиме | отвере́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отвере́жую | отвере́жуємо, отвере́жуєм |
| 2 особа | отвере́жуєш | отвере́жуєте |
| 3 особа | отвере́жує | отвере́жують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| отвере́жуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | отвере́жував | отвере́жували |
| жін. р. | отвере́жувала |
| сер. р. | отвере́жувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| отвере́жувавши |
