| отетері́лий1 – дієприкметник | ||||
| (від: отетері”ти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | отетері́лий | отетері́ла | отетері́ле | отетері́лі |
| родовий | отетері́лого | отетері́лої | отетері́лого | отетері́лих |
| давальний | отетері́лому | отетері́лій | отетері́лому | отетері́лим |
| знахідний | отетері́лий, отетері́лого | отетері́лу | отетері́ле | отетері́лі, отетері́лих |
| орудний | отетері́лим | отетері́лою | отетері́лим | отетері́лими |
| місцевий | на/в отетері́лому, отетері́лім | на/в отетері́лій | на/в отетері́лому, отетері́лім | на/в отетері́лих |