| очеви́дячний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | очеви́дячний | очеви́дячна | очеви́дячне | очеви́дячні |
| родовий | очеви́дячного | очеви́дячної | очеви́дячного | очеви́дячних |
| давальний | очеви́дячному | очеви́дячній | очеви́дячному | очеви́дячним |
| знахідний | очеви́дячний | очеви́дячну | очеви́дячне | очеви́дячні |
| орудний | очеви́дячним | очеви́дячною | очеви́дячним | очеви́дячними |
| місцевий | на/в очеви́дячному, очеви́дячнім | на/в очеви́дячній | на/в очеви́дячному, очеви́дячнім | на/в очеви́дячних |